|
Цими вихідними я нарешті відкрила сезон купання в славетній річці Хорол, що можливо вже й "не та, що була", але чудова для відкриття купального сезону (який скоро вже закінчувати :)), потім продовжила купальний сезон в не менш прекрасній річці Псьол, обгоріла, об"їлася, наплелася ляльок-мотанок із сіна з майбутнім племінником, майже засушила домашні квіти, згноїла кактус, втопила мобільний, не стрибнула з катамарану, не посадила дерево, не виростила сина, не побудувала будинок...
Вихідні пройшли не дарма. А у вас? |
|
Це подарунок. Ваза для квітів. Мєсьє анонім та кульки зліплені з полімерної глини.
"... той хто знає як входить вітер у серце несучи за собою
сім’я перекотиполя полину і амброзії
– саме той продає на вулицях вітер
ніжно загорнутий у пелюстки блакитних кульок..."
К. Хаддад |
|
Чи хтось з нас не хотів би автобусом зі Львова доїхати до Австралії, заїхавши по дорозі до Чехії та Німеччини? Ще вчора про такий тур можна було хіба тільки мріяти!
( А ось сьогодні він вже існує: ) |
|
|
May. 27th, 2009 @ 08:47 pm
|
|---|
|
За два дні мене зафрендило 7 ботів. До чого б це? |
| » Тиждень Білосніжки |
|---|
Для когось сьогодні тиждень розпочинається, а для мене офіційно по-англійські закінчується. Вранці склала іспит зі спеціальності - останній кандидатський іспит в аспірантурі. в суботу врешті отримала залік з економіки, яку мала скласти ще 2 роки тому, але невідомо чому затягнула. Для того, щоб її скласти, мала написати про світову кризу і заходи для виходу з неї. Пишучи про вихід, мало не увійшла в депресію: такі статті та дослідження експертів, які довелось прочитати, варто читати лише, коли все настільки прекрасно, що аж нудить, як хочеться чогось поганого, і в жодному разі не людям із чутливою психікою.
Для більшої мотивації та покращення здорового духу, начитавшись ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) hudozhnytsya, вирішила, що працювати "на природі" можна і на 8 поверсі, посеред спального району мегаполісу. Підтягуючи крісло-грушу до балкону і виставляючи ноги під сонце, я відчуваю себе мало не білосніжкою або сплячою красунею хіба що із ноутбуком замість кошика. Знаєте, чому? Тому що я вже налагодила контакт із голубами і іншими створіннями, які прилетають на наш балкон, як додому.
( Photoproof )
Щоправда, позавчора я зрозуміла, що Білосніжки з мене не вийде - довелося руйнувати старанно вибудуваний дім бджоли оси, яка оселилась у наших балконних дірявих дверях.
Мені було її страшенно шкода, але улей в домі - це точно не для мене. Вона ще день літала навколо мене і шукала свої зруйновані соти, втішає те, що вона тільки почала роботу і мені не довелось виганяти її з насидженого місця. До речі, не дали ми будувати гніздо і голубам, які ще місяць тому були впевнені, що наш балкон - ідеальне місце для їх гнізда.
Зараз же на нашому балконі вирощується цибуля, яка вже дала перший (і останній) врожай...
( Photoproof )
... а також фіалки і петуньї. Останні поки що зовсім маленькі, але по-дорослому сидять у великому горщику. (Останнє речення якесь специфічне вийшло, майже двозначне... нє?)
May. 25th, 2009 @ 02:33 pm
|
| » Пластикове задоволення |
|---|
Здається, я вам цього ще не показувала.
 
Це кохана людина-ракета і пластикова копія оригіналу. Звичайно, портретну схожість годі й шукати, але ліпилося це із задоволенням, як і дарувалось.
А ось мишеня Піпс, який тагне до своєї нірки гарбуз, щоб нагодувати ним дружину і діточок.
May. 19th, 2009 @ 11:49 am
|
| » Всі на рибалку! |
|---|
Сьогодні ми наплювали на все, що тримає нас вже не один місяць, та вирвалися на волю - на рибалку.
Почалося все ще о 5ій ранку. О 6ій ми були на залізничному вокзалі Леваді. О 6.40 ми вирушили на електричці до Геніївки - на Донець.
( click )
На Донці зранку чудово. Синє небо, пір"їнки хмарки, зелена-зелена-зелена трава, кульбаби і вода з блакитними барашками.
( click )
Риба не ловилась. Було вітряно, течія в тому місці неймовірна, я двічі заплутала свою вудочку...
( click )
і ми зрештою зайнялися головним заняттям, яке визначає рибну ловлю :) - до смаження сосисок та канапок із сиром на вогнищі, а потім і фотографуванням та валянням на теплій землі.
( click )
Як ви можете побачити з фотографій, поступово набігали не такі й вже пір"їнки-хмари, які рано чи пізно мали пролитись дощем, тому побайдикувавши вдосталь, ми зібрали речі і рушили назад на станцію. Місцевість неймовірна мальовнича (краси додавало світло, яке буває тільки перед дощем, коли сонце проглядає крізь білі важкі хмари) та пахуча :)
( click )
Дорогою ми бачили тіло русалки...
( click )
майже прапор України...
( click )
жовтого птаха...
( click )
і лося
( click )
Потім таки пішов дощ, але ми майже не намокли, бо встигли сісти в поїзд.
Що ще сказати?.. Електричка - чудове місце для сну.. :)
May. 14th, 2009 @ 11:22 pm
|
| » Загублені світи |
|---|
Цими днями все валиться з рук, в прямому сенсі. Я все розсипаю, розкидаю, розливаю. Страждаємо від цього: я та квартира. Помилки фіксуються у свідомості і, не задовільняючись її обмеженим простором, знову виходять назовні у вигляді розлитого на руки вже двічі алкідного лаку (який нічим не змивається, чекаю тепер, коли злізе разом зі шкірою :)) та інших результатів непосідючості та неакуратності.
Не радують і новини, особливо, одна - щодо Ігоря Пелиха. Мені так шкода, невимовно. Як...?
Вчора вболівали за Шахтар. А ви всі були за Динамо? Не вболівала за Динамо, оскільки не подобаються мені деякі гравці - наприклад, Алієв та Мілевський, особливо останній своєю пихатістю і акторством. Ще з матчу з Металістом визначилися, за кого вболіватимемо. Хоча спочатку вчора мені було майже однаково. А ось коли стало зрозумілим, що половина класних гравців Динамо вже не буде грати у наступному матчі через карточки, я вже точно знала, що таку послаблену команду не хочеться випускати на фінал. Очевидно, з цим теж можна посперечатись.
Десь місяць чи трохи менше тому ми зі Славіком вирішили прогулятися пошукати озера поблизу нашого дому. Знайшли пустелю, маленькі ставки, які, здається, називають відстійниками, та фешенебельні будинки, які, виявляється, зовсім поруч.
Ось вам декілька світлин:
( More )
Там тихо і порожньо. І розмови чомусь плавно переходять на Конан Дойля, його загублені світи.
May. 8th, 2009 @ 04:27 pm
|
| » Про футбол |
|---|
  
Металіст - Ворскла
І щоб ви знали - футбол на стадіоні це не тільки можливість "вживу" повболівати, це унікальна можливість поспостерігати за унікальними суб"єктами та об"єктами, які достойні стати головними героями якого-небудь скетчу або цілої комедійної стрічки.
І ще одне: виявляється на нашому стадіоні стали нормою не тільки співи всього фановського сектору (чого раніше я не пам"ятаю), а ще й виклик однієї трибуни: "Слава Україні!" і відповідь іншої: "Героям слава!" Коли мені минулого разу розповідали, я не повірила. Переконалась на власні вуха. А Металіст вчора не порадував.
Да, і ще: тут підказують, що Коельо - піжон.
Apr. 23rd, 2009 @ 03:15 pm
|
| » Весні присвячується |
|---|
Починалась весна для мене із музичних подій, для участі в яких "часу немає - час є" не грає жодного значення, оскільки улюблений :) гурт Світер грає все-одно краще, ніж будь-які обставини.
Першим був їх квартирник, яким вони розпочали свою концертну кар"єру.
( далі-більше )
Квартирникам переважно раділи друзі, яких власне, і запросили. Але згодом порадіти змогли і всі бажаючі на музичній події, влаштованій ara_ma, під назвою Мартен.
( ще більше )
В мені прокинувся дух садівництва. Вже у багатьох читаю те саме. Видно, щось таки в повітрі є.
Цибуля, кинута в маленьку коробку від майонезу і трохи засипана землею, яка у мене закінчилась на той момент, проросла на другий день і тепер росте зеленими гілочками-листям "не по дням, а по часам". Для балкону я висадила фіалки, чекаю, коли проросте петунія та м"ята. М"яту намагаюсь посадити вже рік. Тільки дійшли руки. Взагалі це моя мрія - м"ята на підвіконні.
( ну і ще трохи )
Христос воскрес!
( і останнє )
Apr. 21st, 2009 @ 07:22 pm
|
| » Увага! Увага! |
|---|
Агов, харків"яни! Всі на фестиваль "МАРТЕН", який відбудеться 22 березня у клубі Jazzter! Будуть чудові гурти, зокрема улюблений СВІТЕР , та найкращий ведучий - Місько Барбара.
Mar. 7th, 2009 @ 07:37 pm
|
| » Полтава |
|---|
На вихідних ми були у Полтаві на новосіллі у друзів. Вдруге я гуляла цим містом. І воно так само, як і минулого разу, затишне і гарне.
( ... )
Feb. 23rd, 2009 @ 09:36 am
|
| » Зима |
|---|
Давно не писала сюди. Якось не вистачає часу та натхнення. Та й життя за останні місяці звузилось до необхідності закінчувати дисертацію та писати проект, інколи готуватися та проводити заняття в універі. Звузилось та заглибилось. Розтягнулось зсередини та проковтнуло себе за хвіст, так і ходимо зараз колами-днями, інколи вириваючись зі своєї Олексіївки "в люди". Як правило, теж ненадовго.
Різдвяні свята були зимні зовні, але дуже теплі зсередини. Ялинку ми прибрали вже майже в лютому.
( pictures )
Лише двічі ми зневажали силою тяжіння, досліджуючи протилежні напрямки руху: один - пішки за місто (околиці тепер близькі, як ніколи), до засніженого лісу, другий - пішки в центр до батьків, на цю прогулянку ми витратили 2 години, отримавши до своєї копілки прогулянок ще 10 км.
( pictures )
Feb. 16th, 2009 @ 02:58 pm
|
| » Вітаємо чудову Томочку з Днем народження! |
|---|
Будьте щасливою!
Feb. 4th, 2009 @ 11:22 am
|
| » Повертепимо? |
|---|
Друзі, хто хоче взяти участь у нашому цьогорічному Різдвяному вертепі, зв"язуйтесь зі мною, будемо всім вам раді. Наші вертепи проходять весело, по-домашньому та надзвичайно продуктивно. Завтра, певно, буде перша репетиція.
Ось, як це було 2 роки тому:
більше тут:
http://mashua.livejournal.com/6791.html
Jan. 3rd, 2009 @ 12:23 pm
|
| » Новий рік |
|---|
Отримувати подарунки на новий рік я почала як раз на Миколая - 19 грудня. Подарунок приготувала "мій персональний Дід Мороз" (згідно ініціативи Skoro.novyj.rik) або в цьому випадку скоріше помічниця Св. Миколая - ara_ma. Сподіваюсь, все-таки за гарну поведінку цього року мене нагородили походом на концерт Аліни Орлової, яку (зізнаюся чесно) я ніколи до того не чула. Більше того квитки на концерт мені вручила особисто Аліна. Так, навіть так буває.
Я майже не фотографувала в знак протесту перед тією фотобратією, яка перекривала сцену, проповзаючи по наших ногах і клацаючи затворами фотодзеркалок. Однак згодом подумала: "Що за?.. Чому це їм можна, а мені ні?" І піддавшись загальному фото-безумству, зробила декілька кадрів. Ось вони:
( Ще дві )
Мій подарунок моїй подопічній було відправлено перед новим роком, але думаю, вона отримає його ближче до Різдва. Відправляючи посилку, я провела на пошті годину 17 хвилин, повернувшись, здається, років на 20 назад разом зі всім поштовим відділенням, з радянським інтер"єром та квітами в глиняних кадках, з бабушками, які заходили отримувати газети і листи, з однієї жіночкою-працівницею на все відділення, що своїми старомодними окулярами та сірим гольфом нагадала мені стару приятельку родини, яка вже давно емігрувала до Німеччини
Сам новий рік ми зустріли не там, де збиралися. Завдячуючи (швидше підкоряючись) обставинам, ми залишилися вдома.
Подарунки було заготовлено заздалегідь. Приміром дехто отримав
( таку шапочку )
на яку ще очікує шалик до пари (оскільки вчасно не встигла).
А вдома у нас чудова ялинка, яка радує око і служить нашій родині вже не один десяток років :)
Всіх вітаю з новим роком!
Jan. 2nd, 2009 @ 11:50 pm
|
|
|
